Сприймання – це високоорганізований пізнавальний процес, відображення предметів і явищ об’єктивної дійсності, коли вони безпосередньо впливають на органи чуття. Фізіологічні основи сприймання полягають у тому, що під впливом дії на рецептори різноманітних комплексних подразників навколишнього світу у корі великих півкуль головного мозку утворюються тимчасові зв’язки у межах одного аналізатора.
Які особливості зорового спрйимання, зорової уваги та пам’яті мають діти з порушеннями мовленнєвого розвитку; які прийоми, форми і методи роботи з розвитку зорових функцій та операцій стануть у нагоді педагогам і батькам? На ці важливі питання можна знайти відповідь у презентації кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук Юлії Рібцун.