ВІДГУК
НА ДИСЕРТАЦІЮ ГОРБАТЮК ОЛЕНИ ЛЕОНІДІВНИ
«ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ», представлену на здобуття ступеня доктора філософії з галузі
знань 01 «Освіта / Педагогіка», спеціальність 016 – Спеціальна освіта
Ступінь актуальності обраної теми. Сучасні зміни суспільних і
соціокультурних умов зумовили переорієнтацію системи шкільної освіти на
формування в учнів життєвих компетентностей, які дозволять їм успішно
навчатися, орієнтуватися в сучасному соціумі, інформаційному просторі, на
ринку праці, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби і
виклики часу. З огляду на зазначене, актуальним завданням сучасної школи є
реалізація компетентнісного підходу, що передбачає спрямованість освітнього
процесу на формування в учнів ключових і предметних компетентностей.
Актуальність означеної проблематики та її недостатня розробленість стосовно
дітей з порушеннями інтелектуального розвитку зумовили ВІДГУК
НА ДИСЕРТАЦІЮ ГОРБАТЮК ОЛЕНИ ЛЕОНІДІВНИ
«ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ», представлену на здобуття ступеня доктора філософії з галузі
знань 01 «Освіта / Педагогіка», спеціальність 016 – Спеціальна освіта
Ступінь актуальності обраної теми. Сучасні зміни суспільних і
соціокультурних умов зумовили переорієнтацію системи шкільної освіти на
формування в учнів життєвих компетентностей, які дозволять їм успішно
навчатися, орієнтуватися в сучасному соціумі, інформаційному просторі, на
ринку праці, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби і
виклики часу. З огляду на зазначене, актуальним завданням сучасної школи є
реалізація компетентнісного підходу, що передбачає спрямованість освітнього
процесу на формування в учнів ключових і предметних компетентностей.
Актуальність означеної проблематики та її недостатня розробленість стосовно
дітей з порушеннями інтелектуального розвитку зумовили проведення
дисертаційного дослідження за темою – «Формування соцiально-
комунiкативної компетентності молодших школярів з порушенням
інтелектуального розвитку».
Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і
рекомендацій, сформульованих у дисертаційному дослідженні.
Проведений нами детальний аналіз представленої дисертації дає підстави
потрактувати її ґрунтовне дослідження, що являє собою плідну спробу автора
систематично проаналізувати та структурно інтегрувати науково-методичні
розвідки та практичні надбання щодо проблеми соцiально-комунiкативної
компетентності через призму соціальних та особистісних категорій, зокрема:
мотивацiйних, когнiтивних, операцiйно-дiяльнiсних, емоцiйно-цiннiсних,
етичних, соцiально-рефлексивних, мовленнєвих тощо.
НА ДИСЕРТАЦІЮ ГОРБАТЮК ОЛЕНИ ЛЕОНІДІВНИ
«ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ», представлену на здобуття ступеня доктора філософії з галузі
знань 01 «Освіта / Педагогіка», спеціальність 016 – Спеціальна освіта
Ступінь актуальності обраної теми. Сучасні зміни суспільних і
соціокультурних умов зумовили переорієнтацію системи шкільної освіти на
формування в учнів життєвих компетентностей, які дозволять їм успішно
навчатися, орієнтуватися в сучасному соціумі, інформаційному просторі, на
ринку праці, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби і
виклики часу. З огляду на зазначене, актуальним завданням сучасної школи є
реалізація компетентнісного підходу, що передбачає спрямованість освітнього
процесу на формування в учнів ключових і предметних компетентностей.
Актуальність означеної проблематики та її недостатня розробленість стосовно
дітей з порушеннями інтелектуального розвитку зумовили ВІДГУК
НА ДИСЕРТАЦІЮ ГОРБАТЮК ОЛЕНИ ЛЕОНІДІВНИ
«ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ», представлену на здобуття ступеня доктора філософії з галузі
знань 01 «Освіта / Педагогіка», спеціальність 016 – Спеціальна освіта
Ступінь актуальності обраної теми. Сучасні зміни суспільних і
соціокультурних умов зумовили переорієнтацію системи шкільної освіти на
формування в учнів життєвих компетентностей, які дозволять їм успішно
навчатися, орієнтуватися в сучасному соціумі, інформаційному просторі, на
ринку праці, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби і
виклики часу. З огляду на зазначене, актуальним завданням сучасної школи є
реалізація компетентнісного підходу, що передбачає спрямованість освітнього
процесу на формування в учнів ключових і предметних компетентностей.
Актуальність означеної проблематики та її недостатня розробленість стосовно
дітей з порушеннями інтелектуального розвитку зумовили проведення
дисертаційного дослідження за темою – «Формування соцiально-
комунiкативної компетентності молодших школярів з порушенням
інтелектуального розвитку».
Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і
рекомендацій, сформульованих у дисертаційному дослідженні.
Проведений нами детальний аналіз представленої дисертації дає підстави
потрактувати її ґрунтовне дослідження, що являє собою плідну спробу автора
систематично проаналізувати та структурно інтегрувати науково-методичні
розвідки та практичні надбання щодо проблеми соцiально-комунiкативної
компетентності через призму соціальних та особистісних категорій, зокрема:
мотивацiйних, когнiтивних, операцiйно-дiяльнiсних, емоцiйно-цiннiсних,
етичних, соцiально-рефлексивних, мовленнєвих тощо.
Автором розглянуто соцiально-комунiкативну компетентнiсть як цiлiсну
систему, яка в собi об’єднує соцiальнi та комукативнi функцiї, зокрема: вміння
адекватно вирiшувати соцiальні та поведiнкові проблеми і ситуацiї (здатнiсть
виявляти емпатiю та розумiти почуття iнших людей, ефективна мiжособистiсна
взаємодiя (соціальна компетентність); вміння спiлкуватися в конкретних
соцiально-побутових ситуацiях, iнiцiативність в процесi iнтеракцiї (ефективна
комунiкацiя, вмiння висловлювати свої думки чiтко та зрозумiло
(комунiкативна компетентнiсть).
Ефективному розв’язанню завдань наукового пошуку сприяла вдало
використана система теоретичних, емпіричних та статистичних методів
дослідження та широка джерельна база вітчизняних та зарубіжних наукових і
методичних публікації, а також аналіз практичного досвіду закладів освіти
України.
Обґрунтованою і логічною є структура дисертації, яка представлена
вступом, трьома розділами, висновками до кожного з розділів, загальними
висновками, списком використаних джерел, додатками.
Аналіз змісту роботи та основних положень, висвітлених у рукописі
дисертаційного дослідження, дає підстави говорити про досягнення мети
вирішеність завдань дослідження. Додатки доповнюють теоретичний,
практичний матеріал основної частини роботи.
До незаперечних досягнень даної дисертації хочемо віднести органічне
поєднання викладу основного матеріалу у відповідності з авторською
концептуальною позицією. Саме цим і забезпечується належна наукова
аргументація тих шляхів, за яких підвищується ефективність досліджуваного
процесу.
Повнота викладу наукових положень.
Основні положення та висновки дослідження відображено у 13 працях.
Зокрема 6 статей опубліковано в наукових фахових виданнях України з
педагогічних наук, 1 – в періодичному науковому виданні, 1 – у закордонному
науковому періодичному виданні, 4 публікації в збірниках матеріалів науково-
практичних конференцій.
систему, яка в собi об’єднує соцiальнi та комукативнi функцiї, зокрема: вміння
адекватно вирiшувати соцiальні та поведiнкові проблеми і ситуацiї (здатнiсть
виявляти емпатiю та розумiти почуття iнших людей, ефективна мiжособистiсна
взаємодiя (соціальна компетентність); вміння спiлкуватися в конкретних
соцiально-побутових ситуацiях, iнiцiативність в процесi iнтеракцiї (ефективна
комунiкацiя, вмiння висловлювати свої думки чiтко та зрозумiло
(комунiкативна компетентнiсть).
Ефективному розв’язанню завдань наукового пошуку сприяла вдало
використана система теоретичних, емпіричних та статистичних методів
дослідження та широка джерельна база вітчизняних та зарубіжних наукових і
методичних публікації, а також аналіз практичного досвіду закладів освіти
України.
Обґрунтованою і логічною є структура дисертації, яка представлена
вступом, трьома розділами, висновками до кожного з розділів, загальними
висновками, списком використаних джерел, додатками.
Аналіз змісту роботи та основних положень, висвітлених у рукописі
дисертаційного дослідження, дає підстави говорити про досягнення мети
вирішеність завдань дослідження. Додатки доповнюють теоретичний,
практичний матеріал основної частини роботи.
До незаперечних досягнень даної дисертації хочемо віднести органічне
поєднання викладу основного матеріалу у відповідності з авторською
концептуальною позицією. Саме цим і забезпечується належна наукова
аргументація тих шляхів, за яких підвищується ефективність досліджуваного
процесу.
Повнота викладу наукових положень.
Основні положення та висновки дослідження відображено у 13 працях.
Зокрема 6 статей опубліковано в наукових фахових виданнях України з
педагогічних наук, 1 – в періодичному науковому виданні, 1 – у закордонному
науковому періодичному виданні, 4 публікації в збірниках матеріалів науково-
практичних конференцій.
Наукова новизна.
Акцентуємо увагу на тому, що дисертантка вперше представила в роботі
критерiї сформованостi соцiально-комунiкативної компетентностi, зокрема:
емоцiйно-перцептивний (диференцiація соцiальної перцепцiї, перцепцiя
дiяльностi та особистостi iншої дитини, емоцiйна складова соцiальної перцепцiї
та самоставлення), комунiкативний (імпресивне мовлення – слухання,
розуміння, експресивне – висловлювання) та соцiально-когнiтивний (рефлексія,
соцiально схвалювальнi вiдповiдi, соцiально ненормативнi вiдповiдi).
Горбатюк О. Л. розроблено модель формування соцiально-
комунiкативної компетентностi учнiв з ПIР, в якій перцептивний компонент
передбачає розумiння емоцiй iнших людей щодо невербальних засобiв
спiлкування, а саме мiмiки, комунiкативний компонент розглядається в
структурі особистiсних, емоцiйних, когнiтивних, мотивацiйних, поведiнкових
субкомпетенцій; інтерактивний – як аспект спiлкування, що виявляється в
органiзацiї людьми взаємних дiй, спрямованих на реалiзацiю спiльної
дiяльностi, досягнення спiльної мети (створення стосункiв, опрацювання
конфлiкту та спiвпраця); моторно-руховий компонент – як дiя та її образ
(iнтелектуальнi та сенсорнi навички). Розроблено методику формування
соцiально-комунiкативної компетентностi учнiв з ПIР (порушення
інтелектуального розвитку) засобами фізичної культури. Визначено критерії
формування соцiально-комунiкативної компетентностi школярів з ПІР, до яких
віднесено: розумiння емоцiйного стану iншого однокласника чи дорослого;
вміння отримувати та передавати отриману iнформацiю, слухати іншого;
вміння вести простий дiалог, доводити власну думку; активність у колективних
заняттях; вміння вирішити конфлікну ситуацію тощо.
Розроблено авторську програму з фiзичної культури для молодших
школярів з порушеннями інтелекту, яка містить базовий i варiативні
компоненти. До базового компоненту вiднесено: вимоги до знань, руховi
навички i умiння; завдання розвитку фiзичних якостей; нормативи фiзичної
пiдготовленостi, згiдно з вимогами комплексної програми фiзичного виховання
учнiв спецiальної загальноосвiтньої школи. До варiативного – засоби для
Акцентуємо увагу на тому, що дисертантка вперше представила в роботі
критерiї сформованостi соцiально-комунiкативної компетентностi, зокрема:
емоцiйно-перцептивний (диференцiація соцiальної перцепцiї, перцепцiя
дiяльностi та особистостi iншої дитини, емоцiйна складова соцiальної перцепцiї
та самоставлення), комунiкативний (імпресивне мовлення – слухання,
розуміння, експресивне – висловлювання) та соцiально-когнiтивний (рефлексія,
соцiально схвалювальнi вiдповiдi, соцiально ненормативнi вiдповiдi).
Горбатюк О. Л. розроблено модель формування соцiально-
комунiкативної компетентностi учнiв з ПIР, в якій перцептивний компонент
передбачає розумiння емоцiй iнших людей щодо невербальних засобiв
спiлкування, а саме мiмiки, комунiкативний компонент розглядається в
структурі особистiсних, емоцiйних, когнiтивних, мотивацiйних, поведiнкових
субкомпетенцій; інтерактивний – як аспект спiлкування, що виявляється в
органiзацiї людьми взаємних дiй, спрямованих на реалiзацiю спiльної
дiяльностi, досягнення спiльної мети (створення стосункiв, опрацювання
конфлiкту та спiвпраця); моторно-руховий компонент – як дiя та її образ
(iнтелектуальнi та сенсорнi навички). Розроблено методику формування
соцiально-комунiкативної компетентностi учнiв з ПIР (порушення
інтелектуального розвитку) засобами фізичної культури. Визначено критерії
формування соцiально-комунiкативної компетентностi школярів з ПІР, до яких
віднесено: розумiння емоцiйного стану iншого однокласника чи дорослого;
вміння отримувати та передавати отриману iнформацiю, слухати іншого;
вміння вести простий дiалог, доводити власну думку; активність у колективних
заняттях; вміння вирішити конфлікну ситуацію тощо.
Розроблено авторську програму з фiзичної культури для молодших
школярів з порушеннями інтелекту, яка містить базовий i варiативні
компоненти. До базового компоненту вiднесено: вимоги до знань, руховi
навички i умiння; завдання розвитку фiзичних якостей; нормативи фiзичної
пiдготовленостi, згiдно з вимогами комплексної програми фiзичного виховання
учнiв спецiальної загальноосвiтньої школи. До варiативного – засоби для
розвитку фiзичних якостей (вправи аеробної спрямованостi: легкоатлетичні
вправи, рухливі i спортивні iгри за спрощеними правилами тощо).
Розроблено методичні та органiзацiйні умови пiдвищення ефективностi
фiзичного виховання дiтей молодшого шкiльного вiку з порушеннями
iнтелектуального розвитку, а саме: програма фiзичного виховання має мiстити
не менше 180 академiчних годин за навчальний рiк, у тому числi 108
обовʼязкових урокiв шкiльної програми та 72 додаткових оздоровчих заняття;
як варiативна частина програми, так i додатковi оздоровчi заняття мають
повнiстю складатися з вправ оздоровчого характеру з направленням на
розвиток витривалостi; основні елементи варiативної частини варто
структурувати так: легка атлетика – 36 год (в першiй чвертi 16 год, у другiй – 4,
у третiй – 4, в четвертiй – 12 год); до додаткових елементів варiативної частини
варто додати комплекси загальної фiзичної пiдготовки, а також спортивнi i
рухливi iгри.
Дискусійні положення та зауваження.
Позитивно оцінюючи дисертацію Горбатюк Олени Леонідівни, вважаємо
за потрібне зазначити дискусійні положення та окремі зауваження щодо змісту
дисертаційної роботи:
1. У процесі аналізу досліджуваного питання, на нашу думку, варто було б
описати об’єктивну ситуацію сучасного стану формування соціально-
комунікативної компетентності молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку, і з якими саме труднощами стикаються вчителі у
закладах освіти.
2. У представленому дослідженні дисертантка, описує розробки
вітчизняних авторів щодо проблемами розвитку формування соціально-
комунікативної компетентності молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку, але хотілось би побачити й аналіз досвіду
зарубіжних вчених стосовно досліджуваного феномену.
3. У додатках до дисертаційної роботи можна було б представити
приклади занять, які проводилися дисертанткою в межах розробленої програми,
що значно посилило зміст представленого матеріалу.
вправи, рухливі i спортивні iгри за спрощеними правилами тощо).
Розроблено методичні та органiзацiйні умови пiдвищення ефективностi
фiзичного виховання дiтей молодшого шкiльного вiку з порушеннями
iнтелектуального розвитку, а саме: програма фiзичного виховання має мiстити
не менше 180 академiчних годин за навчальний рiк, у тому числi 108
обовʼязкових урокiв шкiльної програми та 72 додаткових оздоровчих заняття;
як варiативна частина програми, так i додатковi оздоровчi заняття мають
повнiстю складатися з вправ оздоровчого характеру з направленням на
розвиток витривалостi; основні елементи варiативної частини варто
структурувати так: легка атлетика – 36 год (в першiй чвертi 16 год, у другiй – 4,
у третiй – 4, в четвертiй – 12 год); до додаткових елементів варiативної частини
варто додати комплекси загальної фiзичної пiдготовки, а також спортивнi i
рухливi iгри.
Дискусійні положення та зауваження.
Позитивно оцінюючи дисертацію Горбатюк Олени Леонідівни, вважаємо
за потрібне зазначити дискусійні положення та окремі зауваження щодо змісту
дисертаційної роботи:
1. У процесі аналізу досліджуваного питання, на нашу думку, варто було б
описати об’єктивну ситуацію сучасного стану формування соціально-
комунікативної компетентності молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку, і з якими саме труднощами стикаються вчителі у
закладах освіти.
2. У представленому дослідженні дисертантка, описує розробки
вітчизняних авторів щодо проблемами розвитку формування соціально-
комунікативної компетентності молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку, але хотілось би побачити й аналіз досвіду
зарубіжних вчених стосовно досліджуваного феномену.
3. У додатках до дисертаційної роботи можна було б представити
приклади занять, які проводилися дисертанткою в межах розробленої програми,
що значно посилило зміст представленого матеріалу.
Однак, висловлені зауваження мають рекомендаційний характер і не
впливають на загальну позитивну оцінку даного дослідження, що має вагому
новизну, теоретичну та практичну значущість.
Загальний висновок.
З огляду на вищезазначене вважаємо, що дисертаційне дослідження
Горбатюк Олени Леонідівни «Формування соціально-комунікативної
компетентності молодших школярів з порушеннями інтелектуального
розвитку» є завершеним, самостійним науковим дослідженням, що має
безперечну наукову новизну, вагому теоретичну і практичну значущість та
відповідає вимогам до оформлення дисертацій, порядку присудження ступеня
доктора філософії, затвердженими наказом МОН України затвердженими
Наказом МОН України від l 2.01.2017№ 40 «Про затвердження Вимог до
оформлення дисертації» (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
освіти i науки України № 359 від 31.05.2019) i постановою КМ України від
12.01.2022 № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора
філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу
вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії»
(із змінами, внесеними згідно Постанови КМ України № 341 від 21.03.2022
року), а її автор Горбатюк Олена Леонідівна заслуговує на присудження
наукового ступеня доктора філософії.
впливають на загальну позитивну оцінку даного дослідження, що має вагому
новизну, теоретичну та практичну значущість.
Загальний висновок.
З огляду на вищезазначене вважаємо, що дисертаційне дослідження
Горбатюк Олени Леонідівни «Формування соціально-комунікативної
компетентності молодших школярів з порушеннями інтелектуального
розвитку» є завершеним, самостійним науковим дослідженням, що має
безперечну наукову новизну, вагому теоретичну і практичну значущість та
відповідає вимогам до оформлення дисертацій, порядку присудження ступеня
доктора філософії, затвердженими наказом МОН України затвердженими
Наказом МОН України від l 2.01.2017№ 40 «Про затвердження Вимог до
оформлення дисертації» (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
освіти i науки України № 359 від 31.05.2019) i постановою КМ України від
12.01.2022 № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора
філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу
вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії»
(із змінами, внесеними згідно Постанови КМ України № 341 від 21.03.2022
року), а її автор Горбатюк Олена Леонідівна заслуговує на присудження
наукового ступеня доктора філософії.