20-21 травня 2019 р. відбувся Всеукраїнський навчально-практичний семінар “Методи ранньої реабілітації та раннього розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку”.
Організатори: “Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики» в особі виконавчого директора Світлани Задунайської та Анни Заплатинської, завідувача кафедри ортопедагогіки, ортопсихології та реабілітології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидата педагогічних наук, доцента, корекційного психопедагога (м. Київ).
Спікери заходу:
Зіта Каландарішвілі, ерготерапевт Міжнародного благодійного фонду «Місія в Україну» (м. Житомир), секретар Українського товариства ерготерапевтів у презентації-доповіді з елементами тренінгу та практичними рекомендаціями “Як краще зрозуміти свою дитину та підготуватися до спільної дороги, довжиною в життя?” висвітлила наступні аспекти:
– як виявити порушення психофізичного розвитку на ранніх етапах;
– раннє втручання – важливі аспекти в реабілітації дітей;
– як допомогти дитині подолати труднощі під час взаємодії із дорослими;
– роль ерготерапевта у покращенні якості життя родини дитини з порушеннями психофізичного розвитку.
Лариса Малинович, доцентка кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат психологічних наук, сурдопедагог, експерт комісії з питань освіти та науки (дошкільного виховання та інклюзивної освіти) Громадської Ради при Львівській обласній держадміністрації, трeнeр-кoнсультант групи кoмпаній «Тeритoрія бізнeсу» Тoвариства «3eлeний хрeст» (м. Львів) презентувала свій досвід “Як організувати життєдіяльність дитини з особливими освітніми потребами впродовж перших років життя. (раннє втручання) у доповіді-презентації з елементами тренінгу.
Спікером представлено наступні ключові аспекти:
– характеристика психомоторного розвитку дітей, особливості перебігу окремих нозологій;
– упорядкування розпорядку дня та організація режимних процесів для дитини з особливими освітніми потребами (ООП) з перших місяців, років життя (практичні завдання);
– складання прогнозу розвитку дитини з порушеннями в розвитку (командний підхід);
– рання діагностика порушень у мовленнєвому та психофізичному розвитку (робота з медичними картками, обстеження будови та рухливості артикуляційного апарату);
– добір дидактичного матеріалу для проведення діагностики дитини раннього віку (на прикладі діагностичних методик);
– добір ігор та вправ для розвитку дрібної, загальної та артикуляційної моторики (практикум);
– складання чистомовок для мовленнєвого розвитку дитини (практикум), елементи логопедичної ритміки (руханка).
Світлана Кульбіда, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України (м. Київ) у презентації-доповіді з елементами тренінгу “Застосування жестової мови у критичний період розвитку мови глухих малюків” висвітлила:
– особливості критичного періоду розвитку мови, особливості перебігу у глухих дітей;
– шляхи запобігання мовної депривації глухої дитини раннього віку;
– роль візуально-рухового каналу у розвитку мови, когнітивних процесів, емоційності, поведінкових процесів взаємодії;
– розвінчення хибних уявлень щодо застосування жестової мови;
– добір дидактичних ресурсів для розвитку мови (на прикладі посібників “Українська жестова абетка” Іванюшевої Н. В., Кульбіди С. В., 2006 і “Граємося і навчаємося” Скурчинського В. В., Зборовської Н. А., 2017 та ін.);
– зразки роботи наставника і глухої дитини щодо розвитку комунікативної діяльності у двох мовах — жестової і словесної.
Людмила Вавіна, професор кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат педагогічних наук, олігофренопедагог, тифлопедагог (м. Київ). у доповіді-презентації “Допомога дитині з порушеннями зору. Поради батькам.” висвітлила досвід: ранньої стимуляції, вміння бачити – від народження до року; від 1 року до 2 років, від 2 років – до 3 років; добір дидактичного матеріалу для розвитку зорово-моторної координації малюків із зоровою депривацією; огляд навчально-методичного матеріалу; методику роботи з букварем.
У роботі дводенного семінару взяли участь фахівці ІРЦ, батьки дітей з особливими освітніми потребами з 14 регіонів України.
