ПРОФЕСІЙНА ДИСКУСІЯ: УКРАЇНСЬКА ЖЕСТОВА МОВА ТА ПІДРУЧНИКОТВОРЕННЯ

10 червня 2025 року відбулася Науково-практична конференція «Українська жестова мова — бути чи ні?», організована Громадською організацією «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху “Українське товариство глухих” (ГО «УТОГ»).

Захід було проведено у змішаному форматі ‒ офлайн, в офісі ГО «УТОГ» у місті Києві, та онлайн, на платформі zoom, що дало змогу долучити до обговорення широке коло учасників з різних регіонів України, зокрема ‒ науковців, фахівців спеціальної освіти, викладачів, учителів, авторів навчальних матеріалів, а також представників громадських організацій.

Конференцію відкрила голова ГО «УТОГ» Ірина Чепчина, яка, привітавши учасників, наголосила на важливості підвищення якості освіти дітей з порушеннями слуху, а також на потребі системного підходу до впровадження української жестової мови в освітній процес як повноцінного засобу комунікації, навчання та розвитку дитини.

У ході заходу було розглянуто низку важливих і актуальних питань, пов’язаних з навчанням дітей з порушеннями слуху, зокрема — стан видання навчальної літератури, критерії оцінювання посібників, використання української жестової мови в освітньому середовищі, методики викладання, а також практичні підходи до організації освітнього процесу.

З ґрунтовними аналітичними доповідями виступили науковці Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України ‒ Леся Прохоренко, докт. психол. наук, проф., чл.-кор. НАПН України, директор; В’ячеслав Засенко, докт. пед. наук, проф., дійсн. чл. (академік) НАПН України, радник директора; Світлана Кульбіда, докт. пед. наук, проф., завідувач відділу української жестової мови.

У своїх виступах науковці окреслили поточний стан навчального забезпечення дітей з порушеннями слуху, особливо в контексті реалізації державних стандартів освіти для осіб з особливими освітніми потребами. Особливу увагу було приділено питанням експертизи та відповідності навчальних матеріалів специфічним потребам учнів означеної нозологічної групи. Було наголошено на важливості наукового супроводу створення навчальних посібників, а також на потребі у розробленні чітких критеріїв їх оцінювання.

Представники Українського державного університету імені Михайла Драгоманова ‒ Оксана Круглик, канд. пед. наук, доц., завідувач кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка; Володимир Шевченко, докт. пед. наук, ст. наук. співроб., професор цієї ж кафедри; Владислав Тищенко, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., завідувач кафедри логопедії та логопсихології ‒ представили результати власних досліджень і практичний досвід щодо методик спеціального та інклюзивного навчання осіб з порушеннями слуху. Їхні виступи охоплювали важливі аспекти організації навчального процесу у закладах загальної та спеціальної освіти, з урахуванням використання візуальних, жестових і цифрових ресурсів, адаптованих до пізнавальних можливостей учнів з особливими освітніми потребами, в т.ч., з порушеннями слуху.

Окрему частину конференції було присвячено обговоренню сучасних навчальних посібників з української жестової мови.

Авторський колектив у складі Ольги Біланової, Лаури Іващенко, Сергія Дякова, Олександра Горлачова презентував свої напрацювання, обґрунтувавши дидактичні, лінгвальні та методичні засади побудови підручників для різних вікових категорій дітей з порушеннями слуху.

Учасники обговорили як переваги, так і виклики, пов’язані з впровадженням таких посібників в освітній процес, зокрема, необхідність професійної підготовки вчителів до навчання української жестової мови та врахування регіональних особливостей мовленнєвого середовища.

Цінним став і практичний блок конференції, в якому вчителі спеціальних закладів освіти поділилися своїм досвідом використання навчальних матеріалів у щоденній роботі. Було порушено питання про якість сучасних підручників для дітей з порушеннями слуху, якими вони мають бути ‒ доступними, візуально зрозумілими, жестово підтриманими, з елементами гри та інтерактиву, адаптованими до індивідуального темпу засвоєння знань.

Усі учасники конференції висловили одностайне занепокоєння і стурбованість сучасним станом оцінювання підручників для дітей з особливими освітніми потребами, в т.ч., для учнів з порушеннями слуху. Було наголошено, що нинішня система експертизи навчальних матеріалів часто не враховує специфіку розвитку, навчання і комунікації таких дітей, а також особливості української жестової мови як повноцінного засобу пізнання і навчання.

Учасники акцентували увагу на необхідності залучення до експертизи профільних фахівців ‒ практиків освіти, які безпосередньо працюють з дітьми з ООП, сурдопедагогів, перекладачів української жестової мови.

Водночас, прозвучала пропозиція щодо перегляду і вдосконалення критеріїв оцінювання навчальної літератури з урахуванням міжнародних підходів та реальних освітніх потреб дітей з порушеннями слуху.

Захід став майданчиком для відкритого діалогу між наукою, освітньою практикою та громадськими ініціативами, спрямованими на вироблення узгоджених рішень для покращення якості навчального забезпечення осіб з порушеннями слуху. Усі учасники підкреслили актуальність обговорених тем і необхідність продовження міжсекторальної співпраці задля досягнення спільної мети — рівного доступу до якісної освіти для кожної дитини.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам конференції, найперше, голові ГО «УТОГ» Ірині Чепчиній і її заступнику Тетяні Кривко.

Окрема вдячність перекладачам української жестової мови Олені Бутенко і Тетяні Журковій за якісний супровід цього масового заходу.

Всім творчої наснаги у спільній справі, здоров’я і миру!