Афазія − це системний розлад вже сформованого мовлення, що виникає внаслідок органічних уражень мовленнєвих центрів кори головного мозку, охоплює різні рівні організації мови, впливає на його зв’язок з іншими психічними процесами і призводить до дезінтеграції всієї психічної сфери людини, порушуючи, насамперед, комунікативну функцію мови. З якими труднощами, окрім обмеження комунікації стикаються хворі на афазію? Які зміни відбуваються у емоційно-вольовій сфері? Чи має вплив обмежена комунікація на особистість хворого? Саме цим питанням присвячено презентацію Валентини Ільяної, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України.