19 травня 2025 року в офлайн/онлайн форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Спеціальна педагогіка і психологія на сучасному етапі розвитку», зорганізована Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України в межах Всеукраїнського фестивалю науки.
З цікавим і розлогим вітальним словом виступила докт. психол. наук, проф., директор Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Леся Прохоренко, яка, тепло привітавши учасників зібрання, окреслила коло проблем галузі освіти осіб з особливими потребами, що потребують нагального вирішення.
З вітальними словами до присутніх також звернулися докт. пед. наук, ст. наук. співроб., професор кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Володимир Шевченко та канд. пед. наук, ст. дослідн., заступник директора з наукової роботи Інституту Наталія Ярмола.
Захід мав незвичний формат, оскільки основну увагу було приділено не пленарному засіданню, а роботі секцій, що дало можливість кожному учаснику обрати одну з п’яти секцій відповідно до власних уподобань і професійної зацікавленості.
Так, зокрема, мета секції «Психолінгвосинергетика як практичний інструментарій надання логопедичних послуг дітям з особливими мовленнєвими потребами» полягала в ознайомленні учасників з науковим підґрунтям створення практичного інструментарію подолання особливостей мовленнєвого розвитку з позицій психолінгвосинергетичного підходу, що є результатом наукового пошуку співробітників відділу логопедії.
Цільовою аудиторією цієї секції були учителі-логопеди, практичні психологи, фахівці ІРЦ, педагоги закладів освіти, помічники педагога, батьки дітей з особливими мовленнєвими потребами, викладачі та студенти закладів вищої освіти з різних куточків України.
У доповідях науковців відділу (Еляни Данілавічютє, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., завідувача відділу логопедії Інституту; Юлії Рібцун, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту; Людмили Трофименко, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту; Галини Грибань, наукового співробітника відділу логопедії Інституту; Зоряни Мартинюк, канд. пед. наук, старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту; Ольги Аркадьєвої, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту) було представлено зміст корекційно-розвивальних програм та навчальних посібників для роботи з молодшими школярами з особливими мовленнєвими потребами.
Результативність роботи секції полягала у тому, що було обговорено важливі питання тісного зв’язку науки і практики в контексті організації логопедичного супроводу осіб з дефіцитом мовленнєвої функції у закладах освіти, деталізовано зміст подальшого наукового пошуку з огляду на потреби практики.
Секція «Сучасні трансформації методичного інструментарію в освіті дітей з порушеннями слуху» відбулася за організації відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту спільно з профільною кафедрою сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
У виступах спікерів порушувалися актуальні питання:
– специфіка технологічного комплексу супроводу та сервісної підтримки: акценти сьогодення (Оксана Таранченко, докт. пед. наук, ст. наук. співроб., головний науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту);
– діти з порушеннями слуху: узагальнення результатів комплексної оцінки та визначення рекомендацій у висновку ІРЦ (Світлана Литовченко, докт. пед. наук, проф., завідувач відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту);
– міжособистісна взаємодія фахівців зі спеціальної освіти в умовах соціальної інклюзії (Оксана Круглик, канд. пед. наук, доц., завідувач кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова);
– особливості професійної підготовки дітей з порушеннями слуху в сучасних умовах (Володимир Шевченко, докт. пед. наук, ст. наук. співроб., професор кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова);
– актуальні питання супроводу дітей з кохлеарними імплантами (Валентина Жук, канд. пед. наук, старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту);
– психічні та психологічні розлади під час війни у осіб з особливими освітніми потребами: діагностика та терапія (Ольга Вовченко, докт. психол. наук, ст. дослідн., старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту) та ін.
Роботу секції було продовжено у форматі круглого столу, зокрема обговорювалися питання підготовки підручників для дітей з порушеннями слуху, розроблення методичних рекомендацій для ІРЦ, удосконалення освітніх програм підготовки майбутніх сурдопедагогів з урахуванням сучасних міжнародних тенденцій та національних пріоритетів.
До роботи секції долучилися директори, заступники директорів, педагогічні працівники спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху, педагоги інклюзивних класів, фахівці (консультанти) ІРЦ, викладачі освітніх програм за спеціальністю «Спеціальна освіта» (Київ, Кривий Ріг, Миколаїв, Дніпро, Кам’янець-Подільський, Ужгород та ін.).
Надзвичайно актуальними були теми, які обговорювалися в межах роботи секції «Ментальне здоров’я учасників освітнього процесу: шляхи підтримки», спільно організованої відділами інклюзивного навчання і психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту.
Доповідачі секції (Ірина Омельченко, докт. психол. наук, проф., головний науковий співробітник відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту; Вадим Кобильченко, докт. психол. наук, проф., головний науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту; Наталія Ярмола, канд. пед. наук, ст. дослідн., заступник директора з наукової роботи Інституту; Ольга Бабяк, канд. психол. наук, ст. дослідн., завідувач відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту; Наталія Квітка, канд. пед. наук, ст. дослідн., старший науковий співробітник відділу інклюзивного навчання Інституту; Ксенія Бужинецька, докт. філософ., старший науковий співробітник відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту; Євгеній Коломієць, аспірант Інституту та ін.) у своїх доповідях особливу увагу приділили питанням психологічного стану усіх учасників освітнього процесу в умовах війни, розкрили особливості організації безпечного освітнього середовища, окреслили сучасні практики підтримки родин дітей з ООП в умовах криз, а також презентували техніки з підтримки ментального здоров’я та профілактики посттравматичних реакцій.
До роботи секції долучилися науковці і викладачі УДУ імені М. Драгоманова, Сумського ДПУ імені А. С. Макаренка, Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», аспіранти, педагоги-практики, представники інклюзивно-ресурсних центрів і практичні психологи з різних регіонів України.
Надзвичайно актуальними були теми, які обговорювалися в межах роботи секції «Ментальне здоров’я учасників освітнього процесу: шляхи підтримки», спільно організованої відділами інклюзивного навчання і психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту.
Доповідачі секції (Ірина Омельченко, докт. психол. наук, проф., головний науковий співробітник відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту; Вадим Кобильченко, докт. психол. наук, проф., головний науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту; Наталія Ярмола, канд. пед. наук, ст. дослідн., заступник директора з наукової роботи Інституту; Ольга Бабяк, канд. психол. наук, ст. дослідн., завідувач відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту; Наталія Квітка, канд. пед. наук, ст. дослідн., старший науковий співробітник відділу інклюзивного навчання Інституту; Ксенія Бужинецька, докт. філософ., старший науковий співробітник відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту; Євгеній Коломієць, аспірант Інституту та ін.) у своїх доповідях особливу увагу приділили питанням психологічного стану усіх учасників освітнього процесу в умовах війни, розкрили особливості організації безпечного освітнього середовища, окреслили сучасні практики підтримки родин дітей з ООП в умовах криз, а також презентували техніки з підтримки ментального здоров’я та профілактики посттравматичних реакцій.
До роботи секції долучилися науковці і викладачі УДУ імені М. Драгоманова, Сумського ДПУ імені А. С. Макаренка, Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», аспіранти, педагоги-практики, представники інклюзивно-ресурсних центрів і практичні психологи з різних регіонів України.
У роботі секції взяли активну участь і виступили з доповідями педагоги спеціальних закладів освіти, а саме: Комунального закладу освіти «Спеціальна школа «Шанс» Дніпропетровської обласної ради; Комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Перлина» Дніпропетровської обласної ради, Одеської спеціальної школи № 75 Одеської міської ради; Комунального закладу Львівської обласної ради «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр Святого Миколая»; Навчально-реабілітаційного центра «Мрія» м. Львова; Спеціальних шкіл № 15, № 26, № 17 м. Києва; Комунального закладу Львівської обласної ради «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Гармонія»; Комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Натхнення» Дніпропетровської обласної ради; Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району м. Києва; науковці і викладачі кафедри технологій освіти та реабілітації осіб з порушеннями зору та кафедри психокорекційної педагогіки та реабілітології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; викладачі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка; Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та ін.
Секція «Творчі здобутки сурдомайстерень у виробленні жестомовної політики і практики» (модератор Світлана Кульбіда, докт. пед. наук, проф., завідувач відділу української жестової мови Інституту; переклад українською жестовою мовою Ольга Рибак, канд. пед. наук, старший науковий співробітник відділу української жестової мови Інституту; технічна підтримка Олег Легкий, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту) об’єднала понад 80 учасників з різних куточків нашої країни і зарубіжжя, які представляли 4 громадські організації, 10 спеціальних закладів освіти, 4 ІРЦ, батьківські осередки.
У процесі роботі секції було презентовано українську жестову мову як концепт соціокультурного дискурсу, ресурс, підтримку в реалізації жестомовної політики в сучасних умовах.
У виступах доповідачів, а це: Світлана Кульбіда, докт. пед. наук, проф., завідувач відділу української жестової мови Інституту; Галина Воробель, канд. пед. наук, Заслужений працівник освіти України, директор Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33; Ольга Рибак, канд. пед. наук, старший науковий співробітник відділу української жестової мови Інституту; Любов Луценко, Заслужений вчитель України, заступник директора з навчально-методичної роботи КЗО «Сузір’я» Дніпропетровської обласної ради; Надія Мала, в.о. директора НРЦ №1 Чернівецької обласної ради; Юлія Есько, в.о. директора КЗО «Сузір’я» Дніпропетровської обласної ради; Алла Садова, директор спеціальної школи №27 м. Києва; Наталія Каменська, голова ГО «Об’єднання нечуючих педагогів»; вчителі спеціальних закладів освіти, було також окреслено основні тенденції жестомовної політики у сфері освіти на прикладі візії української жестової мови, програмного забезпечення предмету «Українська жестова мова» у закладах спеціальної освіти (Н 90 і Н 91), запропоновано критерії оцінювання навчальних компетентностей з УЖМ, розкрито особливості авторської методики вивчення жестової морфології, анонсовано доробок безпекових інформаційних ресурсів, висвітлено особливості освітніх втрат при дистанційному навчанні та ін.
Учасниками секції ініційовано збір статистичних даних, які дадуть змогу визначити кількісні і якісні показники щодо здобувачів освіти з порушеннями слуху, ролі української жестової мови (УЖМ).
Підсумовуючи роботу конференції, до роботи якої долучилося понад 500 осіб, слід зазначити, що учасники всіх секцій мали можливість презентувати власні наукові напрацювання, поділитися досвідом упровадження ефективних практик та налагодити професійні зв’язки.
Дякуємо всім учасникам за активність, глибокі аналітичні доповіді та небайдужість до розвитку спеціальної педагогіки й психології в Україні!
