19 травня 2026 року на базі Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «ІРЦ в нових соціально-освітніх викликах: науково-практичний вимір», яка об’єднала науковців, практиків, керівників інклюзивно-ресурсних центрів, педагогів та фахівців у сфері спеціальної й інклюзивної освіти в межах Всеукраїнського інноваційного освітнього проекту «Організаційно-методичні умови діяльності ІРЦ в періоди війни та повоєнного відродження», започаткованого у 2024 році Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки НАПН України і МОН України, головною метою якого стала підтримка інклюзивно-ресурсних центрів у цих надзвичайно складних умовах, умовах війни.
Конференцію відкрили керівники проєкту: докт. психол. наук, проф., чл.-кор. НАПН України, директор Інституту – Леся Прохоренко та докт. пед. наук, проф., завідувач відділу української жестової мови – Світлана Кульбіда.
Леся Прохоренко підкреслила, що сьогодні ІРЦ мають стати не лише осередками підтримки дітей з особливими освітніми потребами, а й платформами міждисциплінарної взаємодії, професійного розвитку та психологічної підтримки родин.
Світлана Кульбіда акцентувала увагу на необхідності оновлення підходів до інклюзивної освіти відповідно до нових викликів суспільства, розвитку сучасних методик супроводу дітей та посилення ролі фахівців ІРЦ у забезпеченні якісної освіти для кожної дитини.
З вітальними словами виступили наукові консультанти проекту:
В’ячеслав Засенко, докт. пед. наук, проф., дійсн. чл. (академік) НАПН України, радник директора Інституту, у своєму зверненні наголосив на важливості науково-практичного поєднання в роботі ІРЦ, розвитку доказових підходів у спеціальній педагогіці та впровадженні інноваційних технологій психолого-педагогічного супроводу.
Ганна Соколова, докт. психол. наук, проф., чл.-кор. НАПН України, директор Навчально-наукового інституту фізичної культури, спорту та спеціальної освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», звернула увагу на питання професійної стійкості педагогів і фахівців ІРЦ, необхідність міжвідомчої співпраці та створення безпечного освітнього середовища для дітей в умовах сучасних суспільних викликів.
Основними проблемами та напрямами обговорення конференції стали:
-
діяльність ІРЦ в умовах нових соціальних та освітніх викликів;
-
психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами;
-
міждисциплінарна взаємодія фахівців;
-
підтримка сімей дітей з ООП;
-
цифровізація та сучасні технології в роботі ІРЦ;
-
професійний розвиток і підвищення кваліфікації спеціалістів;
-
формування безпечного та інклюзивного освітнього середовища.
Про вступні орієнтири конференції учасникам розповіли:
Ольга Мірошнікова, заступник директора УІРО, у своєму виступі наголосила на стратегічному значенні інклюзивно-ресурсних центрів у сучасній системі освіти України. Доповідачка підкреслила, що діяльність ІРЦ сьогодні виходить далеко за межі лише консультативної допомоги та стає важливим елементом формування якісного інклюзивного середовища, підтримки педагогів, батьків і дітей. Особливу увагу було приділено необхідності впровадження сучасних управлінських рішень, розвитку професійних компетентностей фахівців та міжсекторальної співпраці.
Леся Лащевська, начальник сектору інноваційної діяльності та педагогічної майстерності УІРО акцентувала увагу на інноваційних підходах у діяльності ІРЦ та важливості педагогічної майстерності в умовах нових соціально-освітніх викликів. Вона зазначила, що сучасний фахівець ІРЦ має бути не лише професіоналом у своїй галузі, а й агентом змін, здатним швидко реагувати на потреби дітей та освітнього середовища. У виступі також йшлося про необхідність розвитку цифрових компетентностей, впровадження інноваційних практик і створення ефективних моделей взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.
Спікерки підкреслили, що конференція покликана стати платформою для професійного діалогу, обміну досвідом та пошуку нових рішень для розвитку спеціальної освіти та інклюзії в Україні.
З теоретичною моделлю оптимізації роботи інклюзивно-ресурсних центрів виступила Ірина Орленко, доктор філософії PhD, доцент, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», докторант ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України. У своїй доповіді вона наголосила на необхідності системного оновлення діяльності ІРЦ відповідно до сучасних освітніх і соціальних потреб. Спікерка акцентувала увагу на створенні ефективної моделі взаємодії між фахівцями, закладами освіти та родинами дітей з особливими освітніми потребами. Також Ірина Орленко підкреслила важливість цифровізації процесів, підвищення професійної компетентності спеціалістів та розвитку індивідуалізованого підходу до супроводу дитини.
Практичними кейсами поділися директори та фахівці ІРЦ з різних регіонів України:
Тетяна Рябущиць, директор КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Бородянської селищної ради Київської області, представила доповідь щодо інтегрованого підходу у роботі ІРЦ, який об’єднує освіту, охорону здоров’я та соціальну сферу. Доповідачка зазначила, що лише комплексна міжвідомча співпраця дозволяє забезпечити якісний супровід дитини та її родини. У виступі йшлося про необхідність створення єдиного простору підтримки, де фахівці різних галузей працюють узгоджено та орієнтуються на потреби дитини. Особливу увагу спікерка приділила ранньому втручанню та своєчасному наданню послуг.
Олена Дитяк, директор Інклюзивно-ресурсного центру №7 Подільського району м. Києва, старший викладач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, висвітлила питання трансформації ІРЦ «від оціночної комісії до хабу підтримки громади». У своєму виступі спікерка наголосила, що сучасний ІРЦ має стати відкритим простором підтримки для дітей, батьків, педагогів і громади загалом. За словами Олени Дитяк, головним завданням ІРЦ сьогодні є не лише проведення оцінювання розвитку дитини, а й супровід родини, консультативна допомога педагогам, організація партнерської взаємодії та формування інклюзивної культури в громаді. Доповідачка також підкреслила важливість довіри, доступності послуг та розвитку сервісного підходу у діяльності центрів.
Оксана Углік, начальник відділу корекційної освіти, соціальної роботи та взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, поділилася досвідом про міжвідомчу та партнерську взаємодю у процесі формування системи підтримки дитини з особливими освітніми потребами в Одеській області. Доповідачка акцентувала увагу на необхідності консолідації зусиль освітньої, соціальної та медичної сфер задля створення ефективної системи підтримки дітей з особливими освітніми потребами. У виступі було підкреслено важливість партнерської взаємодії між органами влади, ІРЦ, закладами освіти та громадами, що дозволяє забезпечити своєчасну допомогу дитині та її родині. Спікерка також наголосила на ролі міжвідомчої координації у формуванні безперервного маршруту підтримки дитини.
Марина Виговська, директор Інклюзивно-ресурсного центру №3 Деснянського району м. Києва, представила доповідь «Особливості проведення комплексної психолого- педагогічної оцінки розвитку дитини у форматі онлайн», де навела конкретні приклади та розкрила специфіку такого оцінювання.
Любов Дорошенко, заступник директора з навчально-виховної роботи КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» Дніпропетровської обласної ради», у межах виступу «Мультидисциплінарний пазл: збираємо цілісну картину підтримки дитини» поділилася досвідом роботи мультидисциплінарної команди у створенні комплексної системи супроводу дітей з ООП. Доповідачка наголосила, що ефективна підтримка можлива лише за умови злагодженої взаємодії педагогів, психологів, реабілітологів, медичних працівників та батьків. Особливу увагу було приділено практичним механізмам координації фахівців та індивідуалізації освітнього маршруту дитини.
Оксана Воронкова, директор КУ «Одеський інклюзивно-ресурсний центр № 4», у доповіді «Маршрут дитини дошкільного віку від ІРЦ до ЗДО» висвітлила питання забезпечення наступності між інклюзивно-ресурсним центром та закладом дошкільної освіти. Спікерка акцентувала увагу на важливості раннього виявлення особливих освітніх потреб, якісної комунікації з батьками та створення комфортних умов адаптації дитини до освітнього середовища. У виступі було підкреслено необхідність супроводу родини на всіх етапах освітнього маршруту дитини.
Світлана Гончарук, фахівець (консультант) вчитель-реабілітолог, Інклюзивно-ресурсний центр Подільської міської ради Подільського району Одеської області, розкрила питання командного підходу в інклюзивній освіті: функції та взаємодія спеціалістів. У своїй доповіді вона зазначила, що ефективність інклюзивного навчання значною мірою залежить від професійної взаємодії всіх учасників команди психолого-педагогічного супроводу. Йшлося про чіткий розподіл функцій між спеціалістами, спільне планування роботи та створення єдиної стратегії підтримки дитини. Особливу увагу спікерка приділила ролі комунікації та партнерства між фахівцями й батьками.
Підсумовуючи роботу конференції, учасники були одностайними у своїй позиції щодо важливості збереження та розвитку системи спеціальної освіти в Україні як невід’ємної складової сучасного освітнього простору. У виступах неодноразово наголошувалося, що інклюзія має розвиватися виважено, професійно та з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини. Основним принципом має залишатися право вибору освітнього маршруту для дитини та її родини, а не примусове впровадження єдиної моделі навчання.
Учасники конференції підкреслили, що спеціальна освіта не є тягарем чи застарілою формою навчання, а важливим і необхідним варіантом освітньої підтримки для тих дітей, які потребують спеціальних умов, методик та професійного супроводу. Саме поєднання інклюзивної та спеціальної освіти дозволяє забезпечити реалізацію права кожної дитини на якісну освіту відповідно до її можливостей і потреб.
Організатори конференції висловили щиру подяку всім учасникам, спікерам, науковцям, фахівцям інклюзивно-ресурсних центрів, педагогам та партнерам за плідну співпрацю, професійний діалог і змістовні виступи. Проведення конференції стало важливим майданчиком для обміну досвідом, обговорення актуальних викликів та пошуку ефективних рішень у сфері інклюзивної та спеціальної освіти.
Учасники висловили готовність до подальшої співпраці, реалізації спільних ініціатив, науково-практичних проєктів та розвитку професійної взаємодії задля створення якісної системи підтримки дітей з особливими освітніми потребами в Україні.