22 жовтня завершив свою дводенну роботу ХІІ Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Освіта осіб з особливими потребами в умовах трансформаційних змін: інноваційні технології, цифровізація, перспективи розвитку», традиційно зорганізований Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України цього разу спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка.
Попри складні умови підготовки і проведення, цей масовий захід привернув увагу значної частини психолого-педагогічної спільноти нашої держави та зарубіжжя, яка опікується проблемами освіти й підготовки до самостійного життя осіб з особливими потребами.
Як вже розлого зазначалося в попередніх повідомленнях, на високому рівні відбулося пленарне засідання заходу, в якому взяли участь як знані вчені України й зарубіжжя, управлінці, представники закладів вищої освіти, громадських організацій, так і практичні працівники галузі освіти осіб з особливими потребами.
Принципово важливим став другий день роботи Конгресу, де увага була зосереджена на роботі семи секцій (дві секції: «Трансформація діяльності ІРЦ: від оцінювання потреб до комплексного супроводу» та «Раннє втручання: сучасні моделі міждисциплінарної взаємодії та підтримки дитини з ООП» відбулися першого дня роботи Конгресу), що дало змогу практикам (а їх було понад 700) безпосередньо долучитися до обговорення новітніх технологій реабілітаційної роботи і навчання дітей з ООП, обміну досвідом і, ясна річ, до виокремлення найістотніших проблем й окреслення шляхів їх вирішення та подолання у складних умовах воєнного часу.
Так, зокрема:
засідання секції 1 «Сучасні технології навчання та психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями слуху», організованої відділом освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту, було присвячене сучасним технологіям навчання та психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями слуху.
Під керівництвом модератора Валентини Жук, канд. пед. наук, старшого наукового співробітника відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку, провідні науковці та практики з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, УДУ імені Михайла Драгоманова, Хортицької національної академії та закладу «Країна добра» об’єднали зусилля для розбудови безбар’єрного середовища, продемонструвавши синергію науки і практики – від розробок експериментальних майданчиків до змін у національному законодавстві.
Учасники презентували інноваційну навчальну літературу для Нової української школи, дієві алгоритми адаптації та оцінювання, сучасні стандарти бінаурального слухопротезування, а також перспективні асистивні системи комунікації. Окрему увагу фахівці приділили цифровізації процесу навчання (впровадженню інтерактивних вебквестів та штучного інтелекту), компенсаторно-корекційній діагностиці, транскордонному супроводу родин при ранньому втручанні та розвитку психологічної компетентності батьків. Окрім того, на засіданні ґрунтовно проаналізовано універсальний дизайн в інклюзії, професійний портрет майбутнього вчителя та вкрай гостре на сьогодні питання – подолання мовленнєвого дизонтогенезу й формування комунікативних навичок у дітей із прифронтових територій в умовах тривалої воєнної травматизації.
Дякуємо кожному спікеру за глибинні наукові розробки, дієві кейси та невтомну роботу заради створення безбар’єрного освітнього простору в Україні!
На секції 2 «Творчі сурдомайстерні у здобутках спеціальних закладів освіти та громадських організацій», організованої відділом української жестової мови, було представлено досвід науковців і практиків спеціальної освіти різних куточків України. Модератор: Світлана Кульбіда, докт. пед. наук, проф., завідувач відділу української жестової мови Інституту.
Робота секції стала авторитетною діалоговою платформою, яка консолідувала передовий досвід науковців Світлани Кульбіди, Ольги Рибак, Ольги Біланової, Лаури Іващенко, учителів української жестової мови ‒ Софії Ленчинської, Андрія Когтєва, вчителів-дефектологів, сурдопедагогів: Марії Возняк, Петра Родя, Роксолани Солонинки та ін., представників громадянського суспільства з різних регіонів України. У фокусі уваги учасників перебували результати впровадження інноваційних психолого-педагогічних практик Оксани Білюк, Вікторії Макогон, Алли Дятченко, Вікторії Слюсаренко, Наталії Горлової, Олени Ігнатченко, Олени Ковальової, сучасних технологій білінгвального навчання осіб із порушеннями слуху, а також моделі ефективного соціального партнерства між спеціальними закладами освіти та громадськими ініціативами.
Представлені напрацювання засвідчили високу адаптивність спеціальної освіти до викликів сьогодення, спрямованість на збереження й популяризацію української жестової мови та створення безбар’єрного освітнього середовища.
Особливу науково-практичну цінність становила презентація авторських методик, креативних реабілітаційних проєктів і дидактичних кейсів, апробованих у практичній діяльності експериментальних творчих сурдомайстерень. Доповідачі продемонстрували дієві інструменти формування життєвої компетентності, комунікативної активності та творчого потенціалу здобувачів освіти із порушеннями слуху на різних освітніх рівнях. Обмін регіональним досвідом сприяв виробленню спільних стратегій модернізації корекційно-розвиткового супроводу, підтвердивши ключову роль інтеграції наукового пошуку й практичної сурдопедагогіки у формуванні сучасної інклюзивної культури.
Відділом освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України була організовано секцію 3 «Сучасні підходи та інноваційні технології в освіті осіб з порушеннями інтелектуального розвитку».
До професійного обговорення та висвітлення актуального досвіду долучилися науковці, викладачі закладів вищої освіти, керівники та педагоги спеціальних закладів освіти з різних регіонів України – це представники кафедри психокорекційної педагогіки та реабілітології, кафедри освітньої реабілітації осіб з порушеннями зору факультету спеціальної освіти та соціальної політики Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка; Навчально-наукового інституту спеціальної та інклюзивної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; кафедри соціальної педагогіки та спеціальної освіти Запорізького національного університету; кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова м. Миколаєва; представники громадських організацій – ВБО «Даун Синдром», педагоги спеціальних шкіл м. Одеси, Харкова, Києва, Львова, Тернополя, Кривого Рогу, Вінниці та ін.
Модератом заходу була Олена Чеботарьова, докт пед. наук, проф., завідувач відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку Інституту.
Доповідачі представили відео-презентації щодо вітчизняних та світових тенденцій у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку; інноваційний зміст та технології в системі загальної середньої та профільної освіти; реалізацію компетентнісного підходу у процесі навчання та супроводу осіб з порушеннями інтелектуального розвитку; використання альтернативних та допоміжних технологій у навчанні та супроводі учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; сучасні підходи до цифровізації та використання інформаційно-комунікаційних технологій у роботі фахівців; підготовку кадрів та перспективи розвитку спеціальної освіти.
Проведення заходу сприяло об’єднанню наукової та педагогічної спільнот задля вдосконалення освітніх підходів, підтримки й супроводу осіб з порушеннями інтелектуального розвитку.
У межах Конгресу відбулася робота секції 4 «Інклюзія у світлі трансформацій: виклики та рішення», зорганізованої відділом інклюзивного навчання, присвяченої актуальним питанням розвитку інклюзивної освіти в умовах суспільних змін, трансформації освітнього середовища та пошуку ефективних шляхів забезпечення якісної освіти для кожної дитини.
Учасники секції зосередили увагу на питаннях удосконалення моделей інклюзивного навчання, розвитку міждисциплінарної взаємодії педагогів, практичних психологів, асистентів вчителів, фахівців ІРЦ, батьків.
Відділом логопедії була організована секція 5 «Особливості прояву дефіциту функції мовлення у дітей раннього віку».
До обговорення сучасних актуальних питань логопедії та висвітлення практичного досвіду долучились науковці, викладачі закладів вищої освіти, керівники та педагоги спеціальних закладів освіти з різних регіонів України. До діалогу були залучені співробітники відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, колеги-співорганізатори заходу з Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, науковці та магістранти з Київського національного університету імені Бориса Грінченка, Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», кафедри соціальної педагогіки та спеціальної освіти Запорізького національного університету, кафедри дошкільної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кафедри дошкільної та початкової освіти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, викладачі кафедри спеціальної педагогіки і психології та інклюзивної освіти Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, педагоги корекції мовлення та корекції розвитку КЗО «Спеціальна школа «Сузір’я» ДОР» та Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру.
Модератором заходу виступила Ольга Аркадьєва, канд. пед. наук, старший науковий співробітник відділу логопедії Інституту.
Доповідачі представили відео-презентації щодо вітчизняних та світових тенденцій у навчанні дітей з дефіцитом мовлення, логопедичного супроводу дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку, формування всіх компонентів мовлення та комунікативних навичок у дітей з ООП, інноваційні підходи роботи на уроках розвитку мовлення, особливостей використання SUNO АІ для логоритмічних занять, а також обговорили роль вчителя-логопеда в навчанні та корекційній роботі дітей раннього віку та стратегії розвитку спеціального закладу освіти в умовах реформ.
Проведення заходу дало можливість налагодити діалог та обговорити наявні проблеми в спеціальній освіті, сприяло встановленню нових дружніх зв’язків та зміцнило співпрацю між практиками та науковцями.
Продуктивною була й робота секції 6 «Інновації в сучасній освіті дітей з порушеннями зору», організованої теж відділом освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку.
У роботі секції взяли участь наукові співробітники відділу: Олег Легкий, канд. пед. наук, ст. наук. співроб., старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку (модератор); Вадим Кобильченко, докт. психол. наук, проф., головний науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку; Катерина Довгопола, канд. психол. наук, ст. наук. співроб., докторант, старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку; Світлана Кондратенко, науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку.
Робота заходу була присвячена питанням психолого-педагогічної підтримки, зокрема розвитку життєстійкості у дітей з порушеннями зору в шкільному віці, особливостям соцiалiзацiї дiтей з порушеннями зору, організації корекційно-розвивальної роботи у процесі навчання дітей з порушеннями зору орієнтування в просторі, а також питанню підручникотворення для учнів з глибокими порушеннями зору.
Змістовною стала й робота секції 7 «Інноваційні підходи до навчання, психологічного супроводу та реабілітації осіб з особливими освітніми потребами й інших вразливих груп в умовах війни», організованої відділом психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами.
Модератором секції була Ксенія Бужинецька, докт. філософії, завідувач відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Інституту.
У центрі уваги учасників — збереження ментального здоров’я дітей, подолання наслідків психотравмівного досвіду, розвиток доступного освітнього середовища та впровадження цифрових рішень у навчання й психологічну допомогу.
Доповідачі розглянули можливості цифрових та імерсивних технологій у психологічній реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, шляхи підтримки ментального здоров’я в кризових ситуаціях, а також переваги й ризики цифрового середовища для підлітків з порушеннями емоційного інтелекту. Окрему увагу було приділено індивідуалізації навчання, розвитку комунікативних навичок і використанню альтернативної та додаткової комунікації.
Обговорення засвідчило важливість поєднання наукових напрацювань, інноваційних технологій і практичного досвіду фахівців. Представлені підходи окреслюють перспективи вдосконалення психолого-педагогічного супроводу та створення безпечного, доступного й підтримувального середовища для дітей з особливими освітніми потребами та інших вразливих груп в умовах війни.
Щиро дякуємо співорганізатору Конгресу, Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка, та всім учасникам цього найзначущішого масового заходу, який, думається, дав змогу кожному з них тією чи іншою мірою почерпнути щось корисне, а також спільними зусиллями окреслити як стратегічні, так і конкретні цілі подальших зусиль у цирині освіти осіб з особливим потребами!
Миру всім і нових професійних поступів!