Для інтеграції української науки до світового та європейського простору треба створити умови, щоб наші вчені і результати їх досліджень були доступні для міжнародної спільноти. Зараз МОН готує та вже впроваджує низку ініціатив з «відкритої науки», одночасно надаючи підтримку для роботи з ними. Про це зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус під час відкриття першого в Україні семінару «Crossref LIVE Kyiv» 26 березня 2019 року в бібліотеці КПІ.
Приміром, близько року тому було змінено вимоги до наукових фахових видань України. Щоб входити до відповідного переліку, редакції видань мають присвоювати кожному опублікованому матеріалу міжнародний цифровий ідентифікатор DOI (Digital Object Identifier). Саме його наявність робить наукову публікацію видимою для професійних пошукових систем. Це дозволяє науковцям з усього світу легше знаходити її та відстежувати цитування.
«В Україні послугами з присвоєння ідентифікатора DOI здебільшого користуються від агентства Crossref. Торік ми підписали меморандум з цією організацією, щоб спільно допомагати видавництвам у впровадженні ініціативи з присвоєння міжнародних ідентифікаторів. І ось зараз ми проводимо перший семінар, де близько 200 представників видавництв з усієї України дізнаються про особливості присвоєння DOI, чим він допомагає виданню та автору публікації, чим корисний для наукових бібліотек тощо. Учасники можуть напряму поспілкуватися з представниками Crossref та поставити їм запитання. Цей семінар також допоможе ідентифікувати нового гравця в надання публікаційних послуг – наукові бібліотеки університетів», – пояснив Дмитро Чеберкус.
Він додав, що інформаційна підтримка є одним з напрямів співпраці між МОН та Crossref. Не менш важливою є також взаємодія у межах програми Cited-by, яка допомагає видавцям з’ясувати, хто процитував публікації у їхньому журналі та підраховує кількість цих цитувань. На базі цієї програми Crossref зараз якраз створюється український відкритий індекс наукового цитування.
За матеріалами прес-служби МОН України