Недостатнє засвоєння мовних знань (особливо семантичних одиниць на різних рівнях організації мови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежує можливості спонтанного розвитку мовленнєвої системи, зокрема самостійне засвоєння значень нових слів, з потоком яких дитина зустрічається в навчальній літературі у контексті всіх шкільних предметах. Це веде до недостатнього розуміння усного і особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодіння шкільними знаннями.
Представлено психолінгвістичний аналіз труднощів, помилок, які проявляються в усному і писемному мовленні в учнів початкових класів, розроблено та представлено теоретичні й прикладні підходи до вирішення питання формування граматичної морфологічної системи у дітей з особливими освітніми потребами.