Цьогоріч, особливістю VIІ Міжнародний Конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Діти з особливими потребами: від рівних прав – до рівних можливостей» стало проведення значної кількості наукових секцій, а також практичних майстер-класів, організованих як науковими співробітниками Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України так і нашими партнерами-співорганізаторами з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», а також практичними працівниками закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, центрів ранньої допомоги.
Секції та майстер-класи конгресу стали справжньою професійною платформою, де було презентовано найбільш актуальні питання освіти дітей з особливими освітніми потребами.
Родзинкою практичних заходів став круглий стіл «Усе починається з поведінки. Поговорімо про ABA. Як зробити дитячий світ доступним», проведений доктором наук у галузі нейропсихології, керівником клінічної програми «AgapeMinistries», фахівчинею з поведінки Терезою Сіансіоло. Вона є авторкою книг «AutismX3» (у співавторстві з Томасом Маккіном), методичних розробок щодо програм роботи з особами з РАС, синдромом Дауна, розладами поведінки та порушеннями інтелекту, статей з інклюзії, сенсорної інтеграції, системи PECS, прикладного аналізу поведінки (ABA). У роботі секції п.Тереза Сіансіоло представила ряд терапевтичних стратегій для роботи з людьми з розладами аутистичного спектру.
Учасники секційного засідання «Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами та їхніх родин в умовах кризових викликів» (модератори Баташева Н.І., Шевченко Ю.В.) мали можливість ознайомитися з сучасними підходами та технологіями психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, результатами експериментальних досліджень. Доповідачі порушували питання щодо використання заходів супроводу особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення, а також питання дистанційного навчання та дистанційного супроводу осіб з особливими освітніми потребами, що викликали інтерес серед присутніх та чимало запитань.
Обговоренню проблем становлення соціального індивіда, інтеграції в різні типи соціальних спільнот була присвячена робота секції «Проблеми соціалізації осіб з особливими потребами в умовах системних змін» (модератор Жук В.В.). Представлена тематика секційних виступів була досить актуальною, зумовлена тим, що нині стрімко змінюється контекст соціального розвитку. Відбувається переорієнтація з медичної на соціальну та біопсихосоціальну модель сприйняття особистості, за якої беруться до уваги функціональні аспекти, відтак, комфортність існування у соціумі виходить на перший ціннісний план.
Наукова дискусія про те, як формуються соціальні якості, цінності, знання, навички у осіб з особливими потребами, як використати сильні сторони особистості, як облаштувати середовище, щоб задовольнити соціальні потреби кожної особистості, які бар’єри виникають, з якими труднощами стикається дитина, батьки, педагоги та які шляхи їх подолання є найбільш ефективними була змістовною і цікавою, доповіді інформативними, науково обґрунтованими та практикоспрямованими.
В рамках роботи секції «Інклюзія в освіті: поступ та проблеми» (модератори Квітка Н.О., Лапін А.В.) розглянуто питання реалій та перспектив впровадження інклюзивного навчання в закладах освіти, шляхи підготовки фахівців до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, приділено увагу проблемі професійного вигорання педагогічних працівників. Поруч з цим було акцентовано увагу на питаннях створення гнучкого освітнього середовища закладу освіти. Розглядались останні зміни в законодавстві, пов’язані з організацією інклюзивного навчання.
У роботі секції «Освіта дітей з особливими потребами: міжнародний досвід, українські реалії та перспективи» (модератори О. Орлов, С. Кульбіда) взяли участь представники міжнародної й української спільноти науково-педагогічних дослідників. Зокрема, Кеті Бонавіц, доктор наук у галузі спеціальної педагогіки, директор програми доступу та інтеграції, професор спеціальної освіти Університету Бетелю було представлено «Програму Бетельського університету «Білд» як модель інклюзивного навчання на університетському рівні», у який дослідниця розкрила багаторівневий процес реалізації програми навчання в коледжі при університеті для осіб з порушеннями інтелектуального розвитку.
Цікавими й дискусійними стали теми сурдопедагогічного напряму досліджень науковців відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, які присвячено місцю української жестової мови у науковому дискурсі (Світлана Кульбіда) та комунікативній доступності освітнього середовища для школярів з порушеннями слуху (Анна Замша).
Досвідом забезпечення організаційних умов ефективної навчальної діяльності учнів з розладами дефіциту уваги і гіперактивності поділилася Ірина Сухіна.
У ході обговорення зазначено, що подібні наукові й практичні представлення варто систематично висвітлювати широкій громадськості на подібних форумах.
Насиченою та цікавою була секція «Інновації в освіті осіб з особливими потребами: стратегії і технології нової Української школи» (модератор Блеч Г.О.). Увага учасників була спрямована на вирішення комплексу питань впровадження досягнень сучасної психолого-педагогічної науки у практичну діяльність закладів освіти. Зокрема, інноваційної концепції визначення функціонально-мовленнєвих освітніх труднощів у осіб з особливими потребами, сучасних технологій навчання грамоти, створення розвивального освітнього середовища. Також, розглядались питання визначення головних пріоритетів, які становлять основу роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, планування діяльності педагогічних рад, методичних об’єднань, творчих груп, їх осмислення та обговорення, що стимулює прагнення вчителів до реалізації сучасних освітніх стратегій, засвоєння технологій психолого-педагогічного дослідження, включає їх у процес творчого наукового пошуку.
Велику зацікавленість викликав майстер клас«Майстерня сурдопедагогів: відповіді на сучасні виклики», який підготували Відділ освіти дітей з порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр №1, Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр №10 Дніпропетровської обласної ради, Центр слухової реабілітації «АВРОРА». Зокрема, висвітлено напрями реформування спеціальної освіти, які враховують міжнародні підходи та національні тенденції розвитку освітньої галузі, презентовано найкращий досвід роботи спеціальних закладів, представлено найбільш сучасні інноваційні напрями роботи, особливості організації освітнього середовища для дітей з порушеннями слуху, цікаві приклади партнерської взаємодії.
Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України висловлює найтепліші слова вдячності всім учасникам секційних засідань за зацікавленість, активність, обмін ідеями, практичний досвід!