«Як ви знаєте, до кінця 2020 року ми запустили експеримент: ті здобувачі ступеня доктора філософії, що навчаються вже за новими PhD-програмами, зможуть захищатися в спеціально створених під це разових вчених радах. Звісно, ця процедура має низку важливих змін порівняно з нинішньою атестацією кандидатів наук. Це стосується і самого порядку захисту, і вимог до здобувачів та членів рад, їхньої роботи тощо. Водночас, багато уваги ми приділили й питанням дотримання принципів академічної доброчесності, адже не секрет, що зараз Україна переживає певну кризу в цьому питанні», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич.
Зокрема, визначено, що порушенням академічної доброчесності є не тільки плагіат, тобто наявність запозичень без посилань на джерело, а й самоплагіат, фабрикації та фальсифікації. Якщо такі порушення виявлять, то здобувач не отримає ступінь доктора філософії і буде позбавлений права повторно захищати цю ж дисертацію.
Важливо також, що якщо плагіат буде виявлений не вченою радою, а вже на етапі розгляду її рішення атестаційною колегією МОН, то наукового керівника можуть на 2 роки позбавити права брати участь у підготовці здобувачів, а голову та членів ради – на 2 роки брати участь в атестації здобувачів.
Окрім того, що захист дисертації має бути публічним та записуватися на аудіо (як є зараз), для експерименту з атестації докторів філософії впроваджується ще й відеофіксація захисту. Запис має розміщуватися на сайті вишу або наукової установи не пізніше, ніж на наступний робочий день після засідання. У відкритому доступі він повинен зберігатися не менше 3 місяців від набрання чинності наказу про видачу диплома доктора філософії.
Під час засідання Ради проректорів в.о. заступника директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН Михайло Голубєв також докладно розказав про інші особливості реалізації експерименту з присудження доктора філософії. Переглянути запис роз’яснення можна тут, а презентація доступна за цим посиланням.
Нагадуємо, що постанова Уряду, яка дала старт експерименту з атестації докторів філософії через разові вчені ради, була прийнята 6 березня 2019 року. Передусім разові вчені ради відрізнятимуться від постійно діючих тим, що створюватимуться безпосередньо для розгляду конкретної роботи. Попри те, що у них входитиме менша кількість науковців, очікується, що їхня робота буде ефективнішою, оскільки усі члени одноразової вченої ради муситимуть бути спеціалістами з теми, яка захищається.
За матеріалами прес-служби МОН України