Слухання на тему: «Реформування спеціальних закладів освіти України та стан впровадження інклюзивної освіти: проблеми і шляхи вирішення»

19 лютого 2020 року у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України відбулися слухання на тему: «Реформування спеціальних закладів освіти України та стан впровадження інклюзивної освіти: проблеми і шляхи вирішення».

З метою відкритого обговорення до участі у заході було запрошено усі зацікавлені сторони, зокрема, представників органів влади, закладів освіти, громадськості, засобів масової інформації.

Від Національної академії педагогічних наук України у слуханнях взяли участь Президент НАПН України Кремень Василь Григорович та представники Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України: директор Інституту – Засенко В’ячеслав Васильович і заступник директора – Прохоренко Леся Іванівна.

 

Основним питанням порядку денного було обговорення результатів завершення І етапу заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 рр., схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 526-р., та вироблення рекомендацій до Плану заходів з реалізації ІІ-го етапу означеної Стратегії.

У своєму виступі Президент НАПН України Кремень В.Г. наголосив на активній участі науковців Академії у процесі реформування галузі освіти осіб з особливими потребами і ознайомив присутніх з конкретними результатами. А це: розроблення відповідних концептуальних положень, низки методичних посібників, підготовка для практиків понад 150 навчальних і близько 80 корекційно-розвивальних програм, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, психолого-педагогічного і корекційно-розвивального супроводів, що суттєво оновило зміст освіти і дало змогу відстежувати «прогрес» таких школярів та моніторити рівень засвоєння ними знань, планувати відповідну роботу не лише в навчальних закладах, а й в умовах сім’ї.

Особливу увагу було акцентовано й на питаннях подальшої участі вчених у впровадженні інновацій і, зокрема, інклюзивної форми навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Насамперед, йшлося про підготовку і підвищення кваліфікації практичних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, розроблення методичного і діагностичного інструментарію й інші складові забезпечення психолого-педагогічного і корекційно-розвивального супроводу дітей з особливими освітніми потребами.

 

Всі пропозиції НАПН України було внесено до Рекомендацій Комітетських слухань. Тож, попереду для вчених Академії – потрібна, копітка і відповідальна робота.

Леся Прохоренко