2 травня 2022 року кафедрою дефектології та фізичної реабілітації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» під керівництвом завідувача кафедри, доктора педагогічних наук, професора Ольги Форостян, спільно з фахівцями Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України – в.о. Вченого секретаря Інституту, доктором педагогічних наук: ст.н.сп. Володимиром Шевченко і науковим співробітником відділу психолого-педагогічного супроводу Юлією Шевченко організовано і проведено круглий стіл «Освіта осіб з особливими освітніми потребами».
Значну цікавість у здобувачів викликали виступи доктора педагогічних наук, старшого співробітника відділу освіти дітей з порушеннями слуху, в.о. Вченого секретаря Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України на тему «Організація навчання осіб з особливими освітніми потребами» та наукового співробітника відділу психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами Юлії Шевченко на тему «Інноваційні підходи до навчання дітей з ООП».
У виступах науковців було зазначено, що десятирічний досвід активного впровадження інклюзивного навчання дітей з ООП в Україні сьогодні потребує підведення певних підсумків, оцінки здобутків і невдач. Останніх навряд чи можна було уникнути в умовах досить стрімкої і радикальної перебудови системи освіти дітей з ООП на основі перенесення у вітчизняні умови чужого досвіду. Проте зіткнення з вітчизняною реальністю є неминучою і чимдалі більше заглиблення у проблеми інклюзивного навчання ставить такі питання, розв’язання яких змушує переглядати пройдений шлях та вносити корективи, необхідні для дальшого поступу.
Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною (денною або вечірньою) формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.
Науковці зазначили, що сьогодні йде пошук способів зробити навчання в інклюзивному класі диференційованим, таким, що задовольняє індивідуальні потреби кожного окремого учня. Проте узагальнення світового досвіду застосування диференційованого навчання в інклюзивному класі, здійснене вітчизняними авторами, свідчить, що наукові пошуки ще досить далекі від практичного їх втілення.
У виступах науковців було підкреслено, що освіта і розвиток дітей з ООП у наших сьогоднішніх умовах переміщується з малоефективного уроку на індивідуальні заняття відповідно до індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану. Проектом Постанови «визначення категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами та рівнів підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних та класах закладів дошкільної, загальної середньої освіти та їх застосування» покладається на інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ). Розроблення для них методичних рекомендацій ще попереду. Сьогодні ж можна сказати, що у взаємодії ІРЦ і команди супроводу дитини з ООП у закладі освіти з питань комплексної оцінки її розвитку, визначення її особливих освітніх потреб, розроблення індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану багато суперечливого та неузгодженого.
Важливим є те, що порядком організації інклюзивного навчання визначено, за якими освітніми програмами, підручниками, методичними підходами організовується навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, надані рекомендації щодо складання розкладу уроків для дітей з особливими освітніми потребами.
Науковці констатували, що індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня. Провідну роль в організації освітнього процесу під час уроку відіграє вчитель. Асистент учителя перебуває в партнерстві з усіма педагогічними працівниками та забезпечує єдність вимог до виконання освітньої програми та забезпечення реалізації індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами.
Ольга Форостян окреслила основні завдання інклюзії та підготовки фахівців до роботи з дітьми з ООП, зокрема: супровід осіб з особливими потребами, фахова компетентність здобувачів вищої освіти, актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини з особливими потребами; інтеграція дітей з особливими потребами в суспільство.
Щиро дякуємо керівництву Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» та професору Ользі Форостян за співпрацю й можливість спільного проведення заходів!